справжній

Я кохаю його, бо він не ідеальний. Можливо для когось це звучить нелогічно, бо всі дівчата шукають того ідеального і бездоганного. Я також шукала такого, але невдовзі зрозуміла, що ми не боги, щоб бути бездоганними. Всі ми – і дівчата, і хлопці, - люди, і з цим нічого не поробиш.

Він звичайний мужчина, який може бути різким в розмові, у нього може бути поганий настрій, він злиться та дратується… Але він справжній і за це я його кохаю до безтями!
Він може злитись та зробити мені різке зауваження, а потім прийде і буде довго вибачатися, навіть тоді, коли я насправді вина.
Він любить порядок, злиться, що посуд може бути немитий, а потім стає і робить усе сам…і не тому що так потрібно, а тому що він звичайна людина…

Він будить мене зранку, щоб я провела його на роботу, приготувала сніданок…але коли вихідний забирає малого вранці, щоб «мама, повинна поспати і віддихнути», робить смачну каву та хрусткі тости…
Він дуже свариться, тому що я сьогодні їла тільки бутерброди та чай…
Він приходить з роботи і втомлений падає на диван, але через 10 хвилин вже бавиться з малим і не лягає спати, поки ми вдвох не поп’ємо чай.
Я можу дуже довго і багато говорити про нього.
Але найголовніше – я кохаю його, тому що він справжній!